Дотепер житлово-комунальне господарство залишається найвідсталішою галуззю вітчизняної економіки. Зношеність мереж, а отже, висока аварійність, значні втрати води та тепла, фізичний і моральний знос обладнання, що призводить до низької ефективності та високої енергоємності, збитковість тарифів, відсутність коштів навіть на ведення поточної діяльності, не кажучи вже про фінансування капітальних проектів, постійне зростання цін на енергоносії та матеріали, значна дебіторська та кредиторська заборгованості, мала зарплатня, важкі умови праці, низький престиж роботи комунальників ... – нескінченний перелік проблем комунальників.
Найгостріше сьогодні стала проблема встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги підприємств ЖКГ. Хтось із публічних сказав, що ковбаса – це кулінарний виріб, а дешева ковбаса – політичний виріб. Сьогодні таким політичним виробом стали тарифи на житлово-комунальні послуги.
Але що допоможе вивести це питання з політичної площини у площину довгострокової економічної стратегії? Розуміння того, що якісна послуга коштує дорожче. Якщо ви хочете їхати з більшим комфортом, то купуєте квиток у купейний чи м’який вагон, хоча в плацкартному він коштує набагато дешевше.
Підвищеними тарифами держава створює дієвий механізм стимулювання впровадження енергозберігаючих технологій. Раціональніше використання енергоресурсів сьогодні забезпечить енергетичну, економічну та політичну незалежність держави завтра. Зростання цін на енергоносії не призведе до збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги, якщо енергетична складова в них стане значно меншою. «Дитино моя, я позбавив тебе найжахливішого почуття – почуття вдячності», - сказав бальзаківський Гобсек, позичивши своєму другові гроші під величезний відсоток. Подібно до Гобсека діють підвищені тарифи.
Але держава залишає житлові субсидії малозабезпеченим верствам населення, що пом’якшує удар від різкого підвищення тарифів. Субсидії фінансує держава і, чим вони більші, тим більший внесок держави у покращенні послуг комунальних підприємств. Виходить, що за рахунок держави можна почати вирішувати проблеми комунальних підприємств, які отримають фінансову можливість впроваджувати інвестиційні проекти. Але подібне субсидування населення відбувається за рахунок інших споживачів, в першу чергу, за рахунок промисловості. Перенесення основного тягара оплати тарифів на промисловість підвищує собівартість продукції, що випускається в регіоні. Споживаючи її, населення витрачає більше і позитивний ефект дотації зникає.
Подібна ситуація склалася з кримськими санаторіями та базами відпочинку: для них вода коштує майже в 30 разів дорожче за ту, яку споживає місцеве населення. В результаті, дорожчають туристичні послуги, а українці з середнім достатком віддають перевагу дешевшій Туреччині.
Крім того, вам знадобляться спринтерські здібності для того, щоб встигнути оформити субсидію на початку опалювального сезону. Ще сілд запастися витримкою, бо бажаючих поласувати дешевою юшкою стане більше, та й перевіряти малозабезпеченість почнуть пильніше.
Ще один істотний момент щодо субсидій. Не важливо, якою буде плата за квартиру, газ, послуги з водозабезпечення та водовідведення, вивіз сміття. Головне, щоб все це разом не перевищувало 20% доходу платника. Згідно із законом про субсидування лише в цьому випадку держава зобов’язується відшкодувати різницю.
Підвищені тарифи можуть залучити інвесторів. Адже їх не в останню чергу цікавить якість життя у тих містах, де будуть працювати вони та їхні гроші. А якість життя багато в чому визначається саме рівнем надання комунальних послуг. Недарма, стан житлово-комунального господарства вважають індикатором добробуту та інвестиційної привабливості міста. У місто справді прийдуть інвестиції, але лише тоді, коли підвищені тарифи забезпечать кращу якість послуг.
Сьогодні зростання цін на основні матеріали, на енергоносії значно перевищує підвищення тарифів. А це означає, що останнє не дозволить відшкодувати витрати комунальників для підтримання хоча б існуючого рівня послуг, залучити кваліфікованих спеціалістів, виконати вимоги поліпшення якості послуг. Для цього підприємство повинно мати кошти на капітальні інвестиції, які в бухгалтерському обліку називають прибутком. Оскільки прибуток використовується на фінансування інвестицій, то у підприємства виникають витрати з податку на прибуток, які вираховуються в розмірі 25% прибутку до оподаткування. Крім того, доход комунального підприємства обкладається податком на додану вартість.
За умов підвищення тарифів нескладно спрогнозувати збільшення заборгованості населення по їх оплаті. І знову гігантська комунальна система, реформі якій вже виповнилося десять років, виявляється неспроможною на головне – якість.
Найбільш оптимальним рішенням цієї проблеми може стати об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).
ОСББ є неприбутковою організацією, тому квартплата членів ОСББ не обкладається податком на прибуток та на додану вартість, що значно збільшує кількість вільних коштів для підвищення благоустрою та умов проживання. А отже, всі платежі ідуть безпосередньо на потреби будинку, в якому знаходяться платники. Права на субсидії для малозабезпечених мешканців при оплаті комунальних послуг та квартплати зберігаються. За згодою з членами ОСББ квартплату можна відпрацювати. ОСББ можуть отримати кредити в банку для проведення ремонту, встановлення приладів обліку споживання води, теплової енергії, газу. Також значно зросте ринкова вартість квартири в такому будинку.
Крім того, додаткові кошти можна залучити, здаючи в оренду частину приміщення будинку. Кошти від оренди та іншої комерційної діяльності, на відміну від інших доходів ОСББ, оподатковуються податком на прибуток і ПДВ, але їх вистачає на оплату двірників, прибиральниць та інші потреби. В країнах Європи право ОСББ на здійснення господарської діяльності використовують, відкриваючи пральні, лазні, хімчистки для потреб мешканців, стіни будинку використовують для розміщення реклами.
Стаття 24 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків» стверджує, що колишній власник, на балансі якого перебував багатоквартирний будинок до передачі на баланс об’єднанню, бере участь в організації та фінансуванні першого після передачі на баланс капітального ремонту будинку. Через обмеженість бюджетних коштів колишній власник виконує 10-15% обіцяного ремонту. Інші витрати покриваються за рахунок членів ОСББ. Саме тому подібні об’єднання найлегше створювати в нових будинках.
Тарифи на комунальні послуги членам ОСББ встановлюються самостійно, використовується методика, затверджена в Програмі реформування житлово-комунального господарства України до 2010 року. Найчастіше ці тарифи для є вищими, але вони мають громадську підтримку, люди, що їх сплачують обізнані в комунальних проблемах і приймають виважені рішення щодо якості та обсягів необхідних їм послуг.
Як бачимо, у більшості випадків створення ОСББ вигідне і державі, бо підвищення якості надання комунальних послуг відбувається без залучення бюджетних коштів.
Але діяльність ОСББ тісно пов’язана із проблемами оформлення прибудинкової частини земельної ділянки, отриманням дотацій, про які держава забуває, звітуванням перед Державною податковою адміністарцією. Дається взнаки і внутрішній фактор – дефіцит відповідальності членів ОСББ.
За будь-якого розвитку подій подальшого зростання вартості житлово-комунальних послуг не уникнути. Сьогодні ж, як не крути, доведеться витрачати на енергозберігаючі технології, брати для цього кредити, щоб в майбутньому пом’янути незлим тихим словом підвищення тарифів, яке змусило зробити це швидше.
Використані матеріали сайтів www.vd.net.ua, www.korespondent.ua, www.ukrstat.gov.ua, www. expert.ua, novosti.mk.ua
Ірина Демко
|
Кабмин принял целевую программу строительства кораблей класса "Корвет"